Страница Танюши Слынько

"Найрозумніший", "БУМ"

Музика для душі

Все будет... надо только захотеть...
Не спорить... не доказывать, а верить...
В простом долготерпеньи преуспеть...
Перед судьбой не закрывая двери...

Не получается - смени замок и дверь...
Устал, не хочется, так ничего не делай...
И лишь когда продрогнешь от потерь...,
Зажги свечу у нижнего предела...

Пока горит..., не думай ни о чем...
Горящая свеча... мудра, как вечность...
Нельзя добится мира лишь с мечом...
Свеча мудрей меча..., как жизни бесконечность...

_____________________________________________

Хто без гріха, хай кине в мене камінь,
І в очі хай подивиться мені...
Цей світ перенасичений плітками,
Він в них погруз, неначе у багні.

Стояла з кимось, з кимось говорила
Та ще й пожартувала залюбки...
Дивись яка! Дай Боже, всім нам сили,
Щоб витримати всі ці балачки.

Отак воно - допоки сонця й світа -
Само безгрішне і завжди праве -
Міщанство довго-довго буде жити.
Воно, звичайно, нас переживе.

Таке воно строкате, всевидюще,
Все бачить і все чує, судить всіх,
А разом з тим - безсиле і минуле -
Прощаймо й ми йому невиннії гріхи.

Не скривдила, не вкрала, не зганьбила,
Несла відкрите серце до людей,
Жаліла, помагала і любила,
В розмові не відводила очей.

Про того, певне, мусять говорити,
Хто у людей, як кажуть, на виду,
Байдуже, поза плечі чи відкрито,
А я плітки руками розведу...

Хто без гріха, хай кине в мене камінь,
Хто справді - без щербини і гріха...
Цей світ перенасичений плітками...
Я їх не чую, я до них глуха...