Страница Lora Liberta

ЕКЗОТИКА Якби це було просто щастя, то це було б просто щастя. А все, що зверх того, це вже — поезія. Слухай, милий, ти захищайся! Я стала дика, я — Полінезія. Колись Ґоґен тікав на Таїті, лишались тут і модерн, і ґотика. У цьому черствому скрипучому світі тільки любити — тепер екзотика. Я порушила всі табу. Нарвані квіти мої у Нірвані. Пасеться обов’язків цілий табун, а я цілую тебе у вігвамі. Що з того, що туфлі у мене на шпильках? Я в джунглях була і насилу вибрела. Душі предків приходять навшпиньках, щоб подивитись, кого я вибрала. Очі у них великі і круглі. Скелі голі, як Голіафи. Птиця тюльпан п’є воду із кухля, птиця бузок п’є воду з карафи. Оце таке у мене Таїті — руки твої, золоті ліани. Аж дивно мені, що ходять на світі якісь пошляки, немов павіани. Дві зірки у хату мені влетіло. Сади стоять буддійськими храмами. Люблю твоє тіло, смагляве тіло, тіло твоє, татуйоване шрамами.

трилогія "Мазепа", В.Пікуль "Фаворит", Єсенін, Л.Костенко, В.Стус, М.Сингаївський, О.Теліга, О.Олесь

Висоцький, Розенбаум, Квітка Цісик, Океан Ельзи

Спини мене отямся і отям
така любов буває раз в ніколи
вона ж промчить над зламаним життям
за нею ж будуть бігти видноколи
вона ж порве нам спокій до струни
вона ж слова поспалює вустами
спини мене спини і схамени
ще поки можу думати востаннє
ще поки можу але вже не можу
настала черга й на мою зорю
чи біля тебе душу відморожу
чи біля тебе полум’ям згорю.Л.Костенко